Лелечини, свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи
починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються
священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз
пухке (пташення)”.
Лелека
(бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ богині Зорі, поваги до
батьків, мандрівників, сімейного благополуччя, щастя, Батьківщини.
Лелека
в українців – святий птах, який, за повір’ям, має риси і звички, що
притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і
відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо
його образити, він і хату може спалити. В Україні птахів і звірів не
називали людськими іменами. Однак, для лелек робили виняток: "Антоне,
принеси тепло"...
Лелека білий (Ciconia alba) влаштовує своє
гніздо близько осель людини. Його відомі назви: чорногуз, бусел, бусля,
бузько, боцян. Лелека чорний (Ciconia nіgra) - в болотистих
місцевостях, подалі від людини. За повір'ям, село, в якому є хоч одне
гніздо лелеки, вважається застрахованим від "великої тучі з бурею", а
двір, що вподобали лелеки, - щасливим. Та й сам птах для гнізда обирає
собі хату спокійну й побожну. Не тільки розорити гніздо лелек - великий
гріх, а навіть полохати їх. За розорення гнізда лелека мститься тим, що
приносить вогняну головешку й підпалює хату. На зиму лелеки летять в
Ірій, а на весну неодмінно вертаються до свого дому, до свого гнізда. В
народі кажуть: "Прилетів лелека - Весну приніс здалека". А ще існує
прадавнє повір'я, що лелеки відносять в Ірій (Рай) душі померлих
предків, а вертаючись назад, приносять дітей, тому весною їх з
нетерпінням чекають. Колись місяць квітень навіть називали "лелечником". http://sparrow-hawk.livejournal.com
За
нашими повір’ями, саме тендітний лелека приносить до нас дітей. Колись
лелека називався у нас так, як у німців ще й досі називається журавель
– краном (der Kranich). Між іншим, саме з кореня «кран» деякі
етнографи-дослідники, наприклад, Зореслов Ключко, прослідковують
самоназву Україна, тобто країна кранів або ж земля лелек. Дослідник
навіть знайшов у батька історії Геродота у VІІІ книзі вживання
самоназви пелазгів: «Афіняни тоді, коли країну, що тепер називається
Еллада, залюднювали пелазги, були пелазгами і називалися кранаї».
Дослідник вважає, що з розвитком багатобожжя птах «кран» у нас
поступово замінюється на «лелеку», що походить від імені богині
весняного відродження природи Лелі. http://yatswish.livejournal.com
