Головна » 2009 » Лютий » 25 » Сьогодні Новоліття — 7517 рік від Трипілля!
Сьогодні Новоліття — 7517 рік від Трипілля!
14:19
25 лютого 2009 року - Новоліття. Народжується перший весняний Молодик о 3 год. 35 хв. З Новим Роком!
Вивчення історії та реконструкції календаря, в першу чергу, повинне ґрунтуватися на астрономічних даних. Спершу розглянемо ці дані для Сонячного циклу. Річний цикл (язичницьке "Коло Свароже") триває 365 днів, 5 годин, 48хвилин і 46 секунд. Відзначимо також, що час оберту Землі навколо Сонця не ділиться на цілу кількість днів – обертів Землі навколо власної осі. Щорічно залишається 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд, тому в григоріанській системі з'явилися високосні роки зі вставними днями. Зміна фаз Місяця (молодик, повня, ущерб), тобто обертання його навколо Землі, дає нам інший цикл – місячний. Він триває в середньому 29 днів, 12 годин, 44 хвилини, 3 секунди (приблизно 29,53 доби). Якщо помножити це число на 12 місяців, то одержимо рік в 354,36 дня. Як бачимо, до 365,25 днів, що складають повний рік, не вистачило близько 11 днів. Тому наші Предки після кожних трьох 12-місячних років вставляли один 13-місячний рік, коли між двома зимовими сонцестояннями випадало 13 молодиків. Цей "вставний" місяць викликав страх у перших християн, які число 13 назвали "чортовою дюжиною". За відновленим календарем Коло Свароже таким 13-місячним роком був 7514 (літочислення Повісті врем'яних літ), що тривав з 1 березня 2006 до 18 березня 2007 року нового літочислення. Від точності визначення дня Новоліття залежить цілий ряд інших свят Кола Сварожого (Вербиці, Великодня, Правої Середи, Русалій та ін.). Отже, календар потребує постійної щорічної корекції – не можна брати язичницький календар якого-небудь попереднього року і застосовувати його до року наступного. Тепер розглянемо календар з погляду язичницького богослів'я. Часом, як і календарем взагалі у слов'ян керує Числобог. Походження його сягає далеких "індоєвропейських" часів. Числобог – дослівно "Бог Чисел", слов'янський Бог часу. Він тотожний грецькому Кроносу і римському Сатурну. Їх свята починалися 17 грудня і продовжувалися цілий тиждень. Таким чином, і у нас, слов'ян, свято Числобога випадає на час зимового сонцестояння 21–22 грудня, тобто на Різдво Божича, і відповідає зодіакальному прояву Сварога. Вважають, що з народженням молодого сонця Коляди і час набуває властивостей "оновлення".
Ім'я Числобога майже не фіксується письмовими джерелами, тому для багатьох науковців воно й дотепер невідоме. Проте, статуетка Числобога, знайдена серед скарбів храму Ретри, була підписана рунічними буквами. Вона зображає його у вигляді людини з Місяцем на плечах [Маш Г. Сокровища Ретри. – М.: Слава!, 2006. – С. 140, 142]. Богознавча сутність Числобога в слов'янській релігії має глибоке філософське значення. Числобог – це Вічний кругообіг, а разом з ним – повернення душ на свою рідну землю. Саме він розкриває значення життя в Роді. Автори Велесової Книги опоетизували його в таких словах: "Числобог рахує дні наші і говорить Богові числа свої: чи бути дню Сварожому, чи бути ночі. Ізасинають всі, бо всяк ясний во дні Божеському, а вночі він – хтось інший: Бог-Дід, Дуб, Сніп наш"[Лозко Г. Велесова Книга – Волховник. – Вінниця: Континент-прим, 2007. – 11-Б]. Тут йдеться не тільки про зміну дня і ночі в межах доби, але й про зміну дня і ночі душі в межах її вічного кругообертання через світи Яви, Нави і Прави, де могутній Числобог керує вічним перевтіленням душ. Вчення про Числобога вивищує язичництво як перед матеріалістичними, так і перед християнськими концепціями лінійності часу, в яких є точка початку (напр., Різдво Христове або "сотворення світу") і точка кінця ("кінець світу", "друге пришестя", "страшний суд"). Язичницький календар – циклічний. Знання про великі і малі цикли природи були відомі давнім Волхвам, а деякі з них дожили до нашого часу. Календар "Коло Свароже" можемо складати як від Різдва (від Коляди до Коляди), так і від Новоліття до Новоліття, що частіше використовують сучасні громади Рідної Віри. Новий рік у староруському язичництві починався з першого весняного молодика – "нового" Місяця, що наступає перед весняним рівноденням. Був лише дуже короткий період в Київській Русі, коли Нове літо починали з 1 березня – і то це було вже за християнського часу. У слов'ян-язичників початок Новоліття випадає в різні числа березня (рідше в кінці лютого). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 діб, то час від часу вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Це зафіксовано нашими літописами і християнськими писарями. У 1036 р. диякон Кирик у своїй праці "Навчання, ним же відати людині число всіх років" пояснював, звідки береться тринадцятий місяць: "Хай буде відомо, що в одному літі книжкових місяців 12 і небесних лун ісходить 12, а в кожному літі залишається 11 днів, а з тих днів на четверте літо випадає місяць тринадцятий". Повість врем'яних літ розказує: "У літо 6621 (1113). Було на Сонці о 1-годині дня. Бачили всі люди: Сонця залишилося дуже мало, і було як Місяць вниз рогами, місяця березня в 19-й день, а Місяця в 9-й" [К., 1990. – С. 461]. Тут, як бачимо, літописець шляхом паралельного датування передав, що за цивільним (юліанським) календарем був 19-й день, а за астрономічним (місячним) – 9-й день. Новгородський 1-й літопис подає: "У літо 6645 наступущу в 7 березня" – тобто рік 6645 (або 1137-й хр.л.) настав 7 березня (з першим весняним молодиком). Астрономічні підрахунки підтвердили, що 7 березня 1137 року був молодик. Це також знайшло своє відображення в наукових працях відомого львівського астронома Івана Климишина: "В результаті ретельного аналізу літописів був зроблений висновок, що Новий рік починався на Русі з появою нового Місяця в перші весняні дні, близькі до весняного рівнодення... Але минулий рік міг мати 12 місяців, тобто 354 дні, або ж 13 місяців – 384 дні. Тому і початок Нового року на Русі не міг випадати на 1 березня юліанського календаря, а рухався по числах березня, випадаючи в деякі роки в лютому або в квітні. Такого літочислення літописці дотримувалися дуже довго, хоча свої записи вони датували, використовуючи юліанський календар" [Климишин І. Календар і хронологія. – М., 1985. – С. Впродовж тисячоліть чужі релігійні втручання постійно руйнували наш природний календар, через що літописцям доводилося передавати датування подій за двома системами: "місяця березня 10, а небесного лютого 15... почав гинути Місяць" (тобто почалося затемнення Місяця) – оповідає Никонівський літопис. Таке язичницьке датування зберігалося довгі століття після християнізації, в чому переконуємося, читаючи Чернігівський літопис, де навіть під 1703 роком подано паралельне датування: "липень – місяць небесний настав в п'яток, числа п'ятого місяця червня (книжного)" [там же. – С. 260]. Етнолог Л. Гумільов стверджує, що зміна народного календаря спроможна зруйнувати не тільки традиційний устрій життя, але і психіку людини, і відповідно – долю держави. Отже, календар належав до сфери сакрального і втручатися в нього не дозволялося будь-кому. Цією важливою справою календарного впорядкування часу займалися спеціально освічені Волхви. Тому і спроби сучасних ентузіастів-одинаків втручатися в календарне життя рідновірських громад видаються дуже сумнівними.
Кожному дню тижня відповідає своя планета: неділі – Сонце, понеділку – Місяць, вівторку – Марс, середі (третійнику) – Меркурій, четвергу – Юпітер, п'ятниці – Венера, суботі (шестериці) – Сатурн. Планети відповідають слов'янським Богам-покровителям днів тижня так: неділі – Дажбог, понеділку – Числобог, вівторку – Симаргл, середі – Велес, четвергу – Перун, п'ятниці – Мокоша, суботі – Стрибог. Звертаємо увагу всіх, хто користується відривними календарями, на те, що укладачі цих календарів не завжди точно відзначають час сонячних фаз (без урахування рефракції – оптичних явищ, коли видима довгота дня перевищує суто астрономічну) [Косянчук П. Астрономія – основа календаря // Сварог. – 2006. – № 19–20. – C. 44]. Як повідомляють давні Лунники, Місяцеслови (книги Волхвів-астрономів), той Бог, який покровительствує першому дню Новоліття, є знаковим для всього року. Рідновіри продовжують староруську традицію. Якщо Новоліття 7515 випадає на понеділок, рік іде під знаком планети Місяць – тобто Числобога. Попередні роки були: 2006 – роком Велеса, 2005 – роком Перуна і т.д. Тому нам не слід копіювати ні традицію китайців, ні будь-кого іншого з народів близького чи далекого Сходу. Числобог нам поможе і Коло Свароже!
