Світовид


Неділя, 18.11.2018, 17:23


Приветствую Вас Гість | RSS


Головна | Регистрация | Вход
Меню сайту

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 134

Головна » 2009 » Червень » 1 » Світовид літній
Світовид літній
13:17
5 червня - Світовид літній, Видів День (показ мистецьких творів, сприятливий час для лікування очей). Славимо Світовида літнього (Дива) як Бога всевидючого, похвалімося перед ним нашим багатством, красою і здоров'ям. У цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні, "що виджу, те вмію"). Світовид розкриває таємниці досі невидимого.

Світовид. Світовид (Святовит, Свентовит) - Бог Неба, небесного світла, найвищої святості20. Можливо, тотожний давньоруським Роду, Диву, Білобогу, близький до Сварога та Перуна, а також до грецьких Зевса21 та Аполлона22. У Ріґведі йому відповідає Савітар — Бог сонячно­го світла, який дає рух Сонцю (Ріґведа, І. 35. 9). Ім'я цього Бога похо­дить від світло в його різноманітних значеннях: сонячне світло (день), білий світ, святий, священний. Гельмольд у своїй «Слов'янській хроніці» називає Світовида «Богом Богів».

Зображали Світовида у вигляді чотиригранного стовпа, орієнтова­ного чітко на чотири сторони світу. Він має вгорі чотири обличчя (два чоловічих і два жіночих) під однією шапкою. Це дозволяє припус­тити, що Світовид відає всіма чотирма сторонами білого світу.

Одне з найвідоміших кам'яних зображень Світовида знайдено в 1848 р. у р. Збруч в Україні (нині статуя знаходиться у Краківському архео­логічному музеї). Кумир має три яруси, які символізують триєдність світів Прави (верхній світ Богів), Яви (середній світ людей) і Нави (нижній світ Предків). Це дає право дослідникам вважати Світовида персоніфікацією Світового стовпа (Світової осі, Світового Дерева, Дерева Життя). Статуя Світовида втілює в собі п'ять Богів слов'янського пантеону (верхній світ царства Білобога: Лада — схід, Дажбог — південь, Перун — захід, Моко-ша — північ; і нижній світ царства Чорнобога: триликий Велес).

Атрибутами Світовида можемо вважати ті символи, які має його статуя. Так, постать Мокоші зображена з рогом достатку в руці; Лада — з обручкою, Дажбог — із солярним знаком (колесом), Перун — із мечем і конем. Про білого коня Світовида згадує Саксон Граматик у своєму описі святині Аркона (1168 р.).

Меч Світовида — символ боротьби проти сил темряви й хаосу. Білий кінь — символ білого світу і божественної святості, вічного руху Сонця.

Найзнаменитіший храм Світовида, Аркона, знаходився у Ругії. Він існував до 1168 року, доки його не зруйнували данські хрестоносці. На­зва святині походить від давньослов'янського ректи — говорити, пе­редрікати. Саме тут був найсильніший оракул, до якого сходились мешканці не тільки ближніх поселень, але й усієї Слов'янщини, щоб почути віще слово жерців. Як писав В. Шаян, місто Аркона вивищува­лось на 50 метрів над рівнем моря і над усім островом Ругія (Руян). Цілком імовірно, саме цей острів у давньоруській міфології називають островом Буяном. Найбільше згадок про цей чарівний острів збереглося у словесній магії східних слов'ян (замовляннях).

Нині о. Рюген у Балтійському морі належить Німеччині, на місці колишньої святині знаходиться село Альтенкірхен, що у перекладі з німецької означає Старий храм23. Тут у стіні католицького костьолу збе­реглася гранітна плита розміром 1,19 х 1, 68 метра із зображенням Бога ругіян Світовида. Він зображений у вигляді вусатого чоловіка в довгій сорочці з рогом у руках. Польські дослідники стверджують, що рельєф виготовлений у X—XI ст. Ще в XVIII ст. це зображення було підписане: «Sanctus Vitus oder Svantevit» («Святий Вит або Свантевит»). Нині напис, вірогідно, зітертий. Аж до XIX ст. в ругіянській традиції побутувала думка, що це зображення язичницького Бога Світовита24.

Свята Світовида відзначалися влітку і восени. 15 червня здійснювали різні справи, які сьогодні ми могли б назвати «магією натхнення». Обряд полягав у тому, щоб показати Світовидові все своє багатство — вишивки, рушники, хустки, килими, які кожна жінка витягувала в цей день зі скрині й просушувала на сонці. У південних і західних слов'ян (сербів, хорватів, словенців, болгар і поляків) відомий Бог на ім'я Вид (Видо), який за всіма ознаками тотожний Світовиду, але в умовах християнізації перетворився у «святого Вита», який нібито опікується зором людини, бо його ім'я похо дить від «видіти» — бачити. У цей день намагалися виносити своє рукоділля для показу людям і Богам, щоб уміти вишивати ще краще25.

Але найзначнішими були Світовидові урочистості в день осіннього рівнодення (нині випадає на 25—26 вересня). Правилася всенічна Богослужба, подібна до Великодньої, відбувалося всенародне причастя до священного коловаю (короваю) розміром у зріст людини і священним на­поєм медом-сурою, який споживали з рога, промовляючи славослів'я Бо­гам. Із середньовічних хронік відомо, що в святині Аркона це свято було найшанованішим. Воно відбувалося як осіннє свято врожаю. Кожного року головний жрець наливав мед у величезний ріг, який тримав у руці кумир Світовида. За тим, скільки лишалось священного напою в цьому розі до наступного осіннього рівнодення, жрець віщував, яким буде на­ступний рік. Потім знову наповнював ріг священним напоєм.

Храм Світовида також існував майже до XVII ст. на горі Богит (Тер­нопільська обл. України). У XIII ст., як вважають археологи, храм (капи­ще, жертовник і хороми) були зруйновані, можливо, внаслідок монголо-татарської навали. Однак збереглися давні рукотворні вали, кам'яні во­рота, складені з трьох величезних менгірів, спіралеподібна вимощена ка­менем дорога, яка веде на вершину гори, де розміщувався жертовник, інші культові місця і стояла сама статуя. Оскільки оригінал статуї Світо­вида вивезений до Польщі, нині в Києві на Софійському майдані вста­новлено копію цієї статуї. Копії Збруцького Світовида мають також інші музеї України (Кам'янець-Подільський, Переяслав-Хмельницький).

Світовид майже в усіх давніх релігіях символізує духовну божест­венну сутність. Він — покровитель духовної роботи. Коли зібрано вро­жай, виконано більшість господарських робіт, люди можуть зосередити свої думки на Божественному: філософських роздумах про життя, ви­готовленні мистецьких творів, декоративно-прикладних виробів (ткацтво, гончарство тощо), втілюючи в них красу і святість своєї віри.

20 Шаян В. Найвища Святість. Студія про Свантевіта // Віра Предків Наших - Гамільтон, 1987. - С.240, 249, 258

21 Тулаев П.В. Семья Гиперборейских Богов // "Варвары". Сборник статей по истории дрквнего мира и средневековой Европы. - М., 1999. - С. 117, 121

22 Гаврилов Д.А., Наговицын А.Е. Боги славян: язычество, традиция. - М., 2002 - С.340

23Шаян В. Віра Предків Наших - Гамільтон, 1987. - С.223-229

24 Jerzy Strzelczyk. Mity? podania wierzenia dawnych slowian/ - Poznan, 1998. - S. 34

25 Славянские древности. Этнолингвистический словарь. - М., 1995. - Т.1 - С.368-369


Галина Лозко. Українське народознавство
за матеріалами сайту http://yatswish.livejournal.com/

Переглядів: 629 | Додав: svitovyd | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього комментариев: 2
1 Світовит  
Про те, що Святовит є тотожним Дажбогу і він є Богом Сонця і наголошували Головацький і Костомаров ще в 19 ст. Праця Головацького лежить на сторінці http://www.svit.in.ua/kny/bookgolov.htm
Відповідно літній прояв Святовита стяткували на літнє сонцестояння, а дата 15 червня зафіксована в 12 ст., коли за юліанським стилем випав літній сонцеворот.

2 svitovyd  
Дякую за змістовне і конструктивне доповнення.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа

Календар новин
«  Червень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Поиск

Друзі сайту

Статистика


Copyright MyCorp © 2018   Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz