2 травня - Свято Живи, Солов'їний Великдень. За повір'ям, Богиня Жива перетворюється
в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов'їний Великдень (прилітають соловейки).
Моляться про довголіття та здоров'я.
1 травня – Майя – давньослов`янська Богиня рослинності, яка вкриває, “замаює”
листом дерева, вкриває землю зеленотрав`ям. Її свято довго відзначали жінки по всій Європі,
за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізицуія спалювала їх як відьом.
В ніч з 23 на 24 квітня на Ярила весняного майже при повні місяця з'явилася на світ моя донька. Привів сивий Велес в мою сім'ю душу, якої потребує мій Рід. Ім'наречена в честь цего дня і сонячного бога — Яриною (сильна, яра, плідна)
22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі. В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині - покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня. 23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові! Парубки вибирають собі пару. Лельники у давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу. Офіційний сайт братства Сварга
З репортажу 1+1 В прадавні часи вважалося, що Весну треба зустрічати на підвищеннях. До наших часів дійшли деякі
... Читати далі »
Багата українська земля подіями,
традиціями, людьми, повниться легендами ріка історії. Наш край – Нижнє
Побужжя – це справжня гірська країна серед неозорих степів, Бузька
Швейцарія, Первомайщина. Мабуть, ніде більше немає такої кількості
скелястих островів посеред Південного Бугу.
Збираючи легенди рідного краю в
селі Мигія (поблизу Первомайська), ми з подивом з’ясували, що один з
чисельних островів називають Мамаєвим або островом Мамая. Цей факт
викликав безліч питань і роздумів у членів нашої пошукової групи.
Всім відомо, що чільне місце в українському народному малярстві посідає картина із зображенням козака-бандуриста.
В цьому образі знайшла
відображення визвольна боротьба українського народу. Починаючи з ХVІІІ
століття і до кінця ХІХ століття, цей сюжет був найбільш поширеним на
території України. Його зображали на кахлях,
... Читати далі »
Свято Прави (ведійська Рита) - Божественного закону,
який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром,
зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя,
справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу
(25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа" (вона ніколи не була
пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме
від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це
свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани"
(брахмани), яким сповіщається, що
... Читати далі »
30 березня - Радуниця (поминальні обряди). Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на землю душ наших Пращурів. Пом'янемо їх крашанками з великоднім хлібом :"Хай радуються на Луках Сварожих!" Існує приказка:"На Радуницю рано - орють, вдень - плачуть, а ввечері - скачуть". Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, качають крашанки на могилах, залишають їх тут разом із покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могили вино, пиво, масло - всім цим "годують покійних". Увечері збираються на загальну братчину. Після Радуниці починають всі польові роботи.
24 березня — Волочільне, “Обливаний понеділок” – другий день після
Великодня. Парубки рано-вранці обливають дівчат джерельною водою, за що
дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія данина – магія родючості.
25 березня — Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни
пробуджує Блискавицю - жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони
починати всяку справу, "навіть пташки гнізда не в'ють" (поганий час для
будь-якого почину і зачаття). Був у давнину звичай тримати всю зиму пташок в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.
В
Україні з цими святами пов’язані табу (заборони) копати землю, бити її,
забивати кілки тощо. На українському Поліссі кажуть:“Не торкать землю:
нельзя орать до Благовіщення, кілка не забивать” (с. Старі Яриловичі,
Чернігівської обл.). Вважається, що до Благовіщення Земля вагітна. А з
цього дня вона прокидається для родів: вилазять змії, гади, все, що під
землею, прилітає зозуля. На Воздвиження навпа
... Читати далі »
Слава Дажбогу! Сходящому і заходящому Сонцю нашому, Ясному і світлосяйному Оку Божому, Що береже життя і спокій Онуків Дажбожих Вранці, вдень і ввечері. Примножуючи блага наші З волі Сварожої На добро і щастя Народові українському! Слава!
Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі. Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми - діти їхні" (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід Сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі дзвіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі гойдалки називалися "релі". Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощаємо великодніми "бабками" і "куличами", славимо Дажбога. Великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.
