Бог світла і святості, духовна сутність
Сварога-Отця. За Вченням про Триглава з Велесової Книги, знаємо, що
Світовит - уособлення Святого Духа поруч із Сварогом (Богом Отцем) і
Перуном (Богом Сином): "бо це є тайна велика, яко Сварог є Перуном і
Світовитом, а ті обоє удержані в Сварозі" (дошка 11-А). Світовит -
дослівно "світло, що витає (в повітрі)", тобто духовний вогонь, світло
і святість одночасно. "Богові Світовитові ми славу прорекли, бо цей Бог
став Богом Правія і Явія, і йому співаємо пісні, яко єсть він святий. І
через нього ми побачили світ видимий і буття Яви" (дошка 11-А). Храм
Світовида в Ругії називався Аркона й існував до 1168 року, коли його
зруйнували христоносці. Назва святині походить від давнього ректи -
говорити, пророчити й означає, що тут був найсильніший оракул, до якого
сходилися мешканці не тільки ближніх поселень, але й з усієї
Слов'янщини, щоб почути віще слово Пророків.
Найзначнішими були урочистості в день осіннього рівнодення (нині
випадає на 25-26 вересня). В це свято правилася всенічна Богослужба,
подібна до Великодньої, відбувалося всенародне причастя до священного
коловаю (короваю) розміром в зріст людини і священним напоєм
медом-сурою, який споживали з рога, промовляючи славослів'я Богам.
Світовит уособлює всіх Богів українського пантеону (Перуна, Дажбога,
Ладу, Мокошу, Велеса) і творить триєдність світів Прави, Яви й Нави.
Храм Світовида існував майже до ХVІІ ст. на горі Богит (Тернопільська
область України), а його статуя нині зберігається в Краківському
археологічному музеї в Польщі. У Києві на Софійському майдані
встновлено копію цієї статуї Світовида.
Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА
СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999
*22-23 вересня - осіннє рівнодення
*27 вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі
заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і
ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить
Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида.
Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував,
чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік
хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид,
або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українського народу,
який "витає" над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з
полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!
За Костомаровим і Головацьким Святовит є тотожним Дажбогові. Головацький називає осіннє-зимове сонце Поревитом: "Поревит, що зображається беззбройним, уособлює зимове сонце, що втратило свою пекельну силу. Він, на противагу Яровиту та Руєвиту, що означали бога війни, був богом миру [21]". Його правління має початися на осіннє рівнодення, бо наступний прояв Сонця Поренут "втілював поворот сонця на літо". (Повний текст див. http://svit.in.ua/kny/bookgolov.htm ). Скуратівський подає назву осіннього Сонця Мир або Лад, яку фіксує в Карпатах. Повна назва осіннього Сонця збереглася на барельєфі Бушського святилища: Миробог (див.: http://svit.in.ua/sva/mi6.htm ) У Велесовій Книзі отець Богумир (читай Миробог), має ознаки Сонця, що заходить. Володимир-хреститель в міфологічному розумінні також є осіннім сонцем. Хоч існують інші назви осіннього сонця, вважаю більш підходящим назву Миробога - мирного Сонця. Збруцький образ у верхній частині відображає сонячного Святовита, тому не може уособлювати "всіх Богів українського пантеону".
