Контактна iнформацiя Веб-сайт: http://ognekolo.com.ua/ Мiсто: Івано-Франківськ, Україна
Дим здіймається вгору стрілою
Ніч, тихе полум'я гріє долоні. Біль, біль думок моїх б'ється у скроні. Душі тих, хто загинув за Волю говорять зі мною, Їхній шепіт - то вітер, що грається із травою. І не в змозі я тих розчути слів, Що доносяться із глибин віків. Але той, хто шукає, їх зміст віднайде, І Дорогою Істини Предків піде.
Дим, дим здіймається вгору стрілою. Ні, більш не знатиме серце спокою. Голос Сили Отців кличе стати до бою, Слово Древніх Волхвів поведе нас за собою. Наша Кров вскипить, стане тим Вогнем, Що розсіє гніт Вірою й Мечем, І покори ярмо зникне з наших плечей, Світло Правди розсіє весь морок ночей.
Знов, знову завтра прийде новий ранок, Лиш, лиш зажевріє в небі світанок, Я прокинусь з одним лиш бажанням - прозріти, Вдалеч слідом за вітром невпинно летіти. І настане час я покину все, І мій прах земний снігом занесе. Та витатиме дух мій між гір і полів, Й говоритиме голосом вітру і снів.
Слався Моя Земля
Сонце захлинулося світанком зради, Останній подих затихнув заради, Тих ідей в які пращури вірили, Тих людей які сповідували.
Віру в Сонце, Віру в Вогонь, Віру в силу, стиснутих долонь Віру, що буде горіти для тих Хто пам'ять шанує предків своїх.
В наших очах застигло сподівання, На те, що настане Правди світання, Ми станем пліч-о-пліч, неначе брати Щоб Русь врятувати від влади Брехні.
Віра в Сонце, Віра в Вогонь, Віра в силу, стиснутих долонь Віра, що буде горіти для тих Хто пам'ять шанує предків своїх.
Слався Земля, що Героїв зростила І Расі Могутній дала свої крила. Дух Правди вселила в серця їх і голос. Зерно що ти сієш прородиться в колос. Синів що спочили сховай в своє лоно І кров їх славетна прородиться гроном. Нових дітей вигодує Земля, Що кров'ю ворожою скроплять поля.
Віра в Землю, де ми зросли. Віра в слова, що до світла вели. Сила безстрашно боротись за те, Що в твоїй крові, що для тебе святе.
Діти Сонця
Гартується криця знову і знову Тяжкими ударами падає молот Метал піддається Під силою гнеться І справу довершує холод.
Найкращі мечі куються роками А Воля наша кується віками Її не спинити Мечем не убити І не обдурити церквами.
Ми Сонця сини Вогонь в нашій крові Ми знову живі Ми прагнем війни
Дух наш незламний кличе повстати, Рабства кайдани мечем розрубати, За правду й свободу Великого Роду Життя ми готові віддати
Ми Сонця сини Вогонь в нашій крові Ми знову живі Ми прагнем війни
Ми Аріїв славних нащадками звемось До скону за Русь боротись клянемось Прийдуть ще дні наші - Із Праотців Чаші Ми Істини знову нап'ємось.
Ми Сонця сини Вогонь в нашій крові Ми знову живі Ми прагнем війни
Праотців Віра Вернись
Синім туманом, що стелиться полем Шепотом вітру у листі беріз Місячним блиском на небі нічному Праотців Воля вернись.
Соколом крила розправивши в небі Вовком, що хижо іде через ліс Бурим Ведмедем, могутнім та лютим Праотців Сила вернись.
Потоками річки стрімкої, гірської Паростком, що крізь каміння проріс Променем першим Сонця що сходить Праотців Мудрість вернись.
Праотців Віра вернись! Полум'ям наших сердець Спрагою волі, пам'яттю крові Праотців Віра вернись!
Праотців Віра вернись! Освіти нам дорогу в пітьмі Запали наші душі вогнем невмирущим Праотців Віра вернись!
Сторінка де можна поспілкуватись, послухати музику, почитати інші тексти пісень і подискутувати про творчість гурту
