24 березня — Волочільне, “Обливаний понеділок” – другий день після
Великодня. Парубки рано-вранці обливають дівчат джерельною водою, за що
дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія данина – магія родючості.
25 березня — Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни
пробуджує Блискавицю - жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони
починати всяку справу, "навіть пташки гнізда не в'ють" (поганий час для
будь-якого почину і зачаття). Був у давнину звичай тримати всю зиму пташок в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.
В
Україні з цими святами пов’язані табу (заборони) копати землю, бити її,
забивати кілки тощо. На українському Поліссі кажуть:“Не торкать землю:
нельзя орать до Благовіщення, кілка не забивать” (с. Старі Яриловичі,
Чернігівської обл.). Вважається, що до Благовіщення Земля вагітна. А з
цього дня вона прокидається для родів: вилазять змії, гади, все, що під
землею, прилітає зозуля. На Воздвиження навпаки – “вся повзуча твар”
входить у землю. Тому Благовіщення і Воздвиження вважаються “межовими
днями”.
"Зозуля тому й несе яйця в чуже гніздо, що колись робила кубло в день Благовіщення" "Все, що народиться в цей день — погано ростиме, бо від благовісного теляти добра не ждати". "Благовісне яйце під квочку не кладуть".
На
Благовіщення. Якщо хлопці помітили бузька (лелеку), то показували йому
священні хлібці, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень,
бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Дівчата ж, зустрівши ластівку, брали жменю землі, несли її на город і там розсипали, щоб рясно вродив кріп. За
повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не
несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком
були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи
не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати
вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій
Україні. На Закарпатті в цей день дівчата до сходу сонця розчісували
волосся, обходили довкіл оселі й тричі замітали хату. Сміття відносили
до річки, брали в ній воду і скроплювали грядки, на яких мали
висаджувати розсаду.
Відоме ще й таке дійство: щоб відьми не
крали молока, жінки ввечорі напередодні Благовіщення, наповнювали відра
й дійниці водою, а хлів обсівали маком-самосієм. Удосвіта спалювали
старі постоли чи капелюхи і цим попелом підгодовували тих корів, які
важко звикали до гуртових пасовиськ. Взято з http://yatswish.livejournal.com/52257.html
26 березня — Благовісник (Перун-грім пробуджується). Пробуджується
Бог Перун і своїм громом сповіщує Землю про весняні зародки Життя). Саме
з цього часу все починають.
