22
березня - Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає
темряву Зими-ночі). Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і
справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми - діти їхні" (Велесова
Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь
намагається до схід Сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей
день слід дзвонити в маленькі дзвіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду.
Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі
гойдалки називалися "релі". Даруємо писанки (ні в якому разі не
порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і
крашанки, пригощаємо великодніми "бабками" і "куличами",
славимо Дажбога. Великоднє цілування - давній язичницький обряд, покликаний
створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається
у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.
За Галиною Лозко. Картина Сонцеслва Крижанівського
