8 березня 2008 року - Новоліття 7516 літа від Трипілля.
Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним
Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. (Молодик народжується 7 березня о 19 год. 14 хв.)
Нове літо прийде до Вас в хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку зберається вся родина, заспівайте
щедрівку, бо колись щедрівки виконували на весні.
Світовид — Бог Осіннього Сонця – є “Богом Правія і Навія”, який Землю, Сонце наше і Звізди держить і Світ міцнішим творить”. Світовид часто називався Святовитом – це його давніша назва, а також таке його ім’я переважало у західних слов’ян.
Сонце-Дажбог протягом річного циклу – кола Сварожого – має декілька іпостасей, які переважають в ту чи іншу пору року: спочатку народжене в дні зимового сонцестояння молоде Сонце – Божич-Коляда, після Великодня Дажбожого, що символізує воскресіння природи і всього живого, Сонце-Дажбог перевтілюється у Ярила – Сонця зрілого, ярого, родючого. З настанням осені приходить Світовид – осінній мудрець-старець, після смерті якого настає Корочун – найкоротший світовий день і найдовша ніч. І знову народження Сонця, яке виростає і старіє – так крутится Коло Свароже.
М. Костомаров називає Святовита Богом хліборобства. Очевидно, це невипадково – адже селяни зібрали врожай і закінчили всі сільськогосподарські роботи. В них починається етап своєрідног
... Читати далі »
Свято Колодія, що відбувається в кінці лютого
вказує на те, що «Коло діє», тобто наближається до весни, до Великого
дня (після весняного рівнодення), коли Сонце переможе темряву. Щоб
наблизити цей час, кожна істота має знайти пару. Тому обрядовість
Колодія покликана символічно «покарати» порушн
... Читати далі »
За нашими повір’ями, саме тендітний лелека приносить до
нас дітей. Колись лелека називався у нас так, як у німців ще й досі
називається журавель – краном (der Kranich). Між іншим, саме з кореня
«кран» деякі етнографи-дослідники, наприклад, Зореслов Ключко,
прослідковують самоназву Україна, тобто країна кранів або ж земля
лелек. Дослідник навіть знайшов у батька історії Геродота у VІІІ книзі
вживання самоназви пелазгів: «Афіняни тоді, коли країну, що тепер
називається Еллада, залюднювали пелазги, були пелазгами і називалися
кранаї». Дослідник вважає, що з розвитком багатобожжя птах «кран» у нас
поступово замінюється на «лелеку», що походить від імені богині
весняного відродження природи Лелі.
Лелека білий (Ciconia alba) влаштовує своє гніздо близько осель людини. Його відомі назви: чорногуз, бусел, бусля, бузько, боцян. Лелека чорний ( Ciconia nіgra ) - в болотистих місцевостях, пода
... Читати далі »
Нижче викладаю фрагмент з третьої книги Василя Чумаченка. Можемо дізнатись про погляд предків наших на оточуючий світ. Трактування автором цікаве і спонукає до подальших пошуків.
Танці
нічного метелика, або характерницькі
практики в Україні: Орова криниця. Розділ
4: Космогонія стародавнього світу
Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА
СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999
В дуже давні часи, може сім чи навіть десять
тисяч років тому, землю, яка тепер має назву Україна, зеселили люди,
які займалися збиранням рослин, плодів, ягід, полювали на диких звірів,
а згодом почали обробляти землю й вирощувати жито, пшеницю, навчилися
пекти хліб, добувати глину й ліпити посуд, розмальовуючи його чудернацькими
узорами, створили прядку і ткацький верстат, щоб прясти нитки й ткати
полотно, з якого шили одяг. Вони уважно спостерігали за навколишнім
світом, пізнавали закони природи, життя рослин і тварин, рухи небесних
світил - сонця, місяця й зірок.
Люди помітили, що після дня настає ніч, а за нею знов настає день і
так без к
... Читати далі »
21 лютого 2008 року – Весняний Стрибог віє до Весни.
Наступне свято
Лелечини
24 лютого 2008 року – Лелечини.
Свято тотемного птаха українців. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ
з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце),
а другий раз пухке (пташення)”.
Велесовий тиждень
Апогей Сили у місяці Лютому, який взагалі можна назвати часом Велеса
Інші назви у народній традиції: • „страшний тиждень” – бо Велес
хтонічний, підземний бог, князь Наві - світу мерців – невипадково
перший день цього тижня є зимовим Нав’їм (Мертвецьким) Великоднем; •
„вовчі святки” – бо він господар над „лютими вовками”, що самі по собі
є надприродними істотами, предводитель їхнього „дикого полювання” (так
само як Одін у германців, який теж є володарем потойбіччя),
бог-перевертень; • „чортів тиждень” – під впливом християнства
Велеса Рогатого почали кликати чортом. Західна церква так само
„охрестила” дияволом кельтського бога Цернуна (це хейті, прізвисько,
від латинського „Рогатий” – справжнє ім’я було таємницею посвячених
друїдів). Зображення Цернуна, що сидить у оточенні різноманітних птахів
та звірів, датуються навіть неолітом. Він був серед перших печерних
малюнків первісних мисливці
... Читати далі »
