Народна традиція не зберегла такого свята, яке припадає на день осіннього рівнодення. У юдохристосіанстві це свято позначене заплідненням Іоанна Хрестителя, яке зміщене від традиційного числа на 26 вересня. Протилежне в Колі Сварожому свято – Благовіщення (запліднення Ісуса Христоса), яке припадає на 25 березня і відповідає весняному рівноденню. Треба врахувати невелику розбіжність григоріанського календаря з астрономічним, бо 24 число має відповідати рівноденню.
На кожну сонячну точку сонцестояння і рівнодення припадає вмирання одного прояву Сонця і воскресіння в іншому. В річному колі Сонце було Колядою – дитиною, Ярилом – юнаком, Купалом – чоловіком. І ось став його останні період – Мир-старець.
Саме таку назву сонця Мир або Лад фіксує В.Скуратівський. Вона підтверджується Велесовою Книгою у вигляді Бога Лада при структурованому переліку Богів: «Володарі наші єдині єсь: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбо». [1, ВК,8]. Тобто сонячні Боги стоять у наступному чергуванні: Яр – весна, Купало – літо, Лад – осінь, Дажбо – зима. А також в імені отця Богумира (осіннє сонце), який був перед отцем Орієм (весняне сонце): «А по Богумиру був Орій з синами своїми». [1, ВК,10]. Аналогічно в Євангелії Іоанн Хреститель є предтечею Ісуса Христоса.
На святилище біля села Буші (Ямпільського р-ну Вінницької обл.) Валентин Даниленко прочитав надпис над рельєфом, де був відображений жрець, що стоїть на колінах перед деревом з півнем на вершечку, а позаду нього стоїть олень. Надпис повідомляв: «Аз есмь Миробог жрець Ольгов». Із цього тексту треба розуміти, що символом Миробога як осіннього сонця є Олень. І, напевне, Оленя (або його молоко), як священну тварину, приносять у жертву Миробогу під час осінніх полювань. [3].
Степан Наливайко ототожнює Митру зі слов’янським Миром. І наводить свято врожаю у іранців під назвою міхраган. [2, 225]. Частка «ган» може символізувати народження, тому міхраган – це народження Митри.
